Олег Давидчук верен присяге государственного морского лоцмана Украины

lkkj

В адрес ГП «Государственная морская лоцманская служба» поступило благодарственное письмо капитана Николаевского морского торгового порта РЯБЧИКОВА П.С. (15.08.2006 г. № КП-87), в котором отмечены решительные и своевременные действия лоцмана 1 класса ДАВИДЧУКА Олега Андреевича, позволившие избежать аварийной ситуации на акватории порта.

Приводим текст документа:

Директору ГП "ГМЛС" Голодницкому А.Г.
Уважаемый Александр Григорьевич!

Зображення

11 августа 2006 года на акваторию Николаевского морского торгового порта в 15.50 зашёл т/х „Hasan-S" (L - 117.61, В - 18.06, Н - 9.02, Т - 4.5, флаг Сирия) для погрузки у причала №-5, но в связи с занятостью причала судно в 16.00 было поставлено на правый якорь на западном рейде с отдачей 3 смычек якорь-цепи.

В 17.30 налетел юго-западный шквальный ветер в порывах 26-27 м/с, судно сорвало с якоря и начало резко дрейфовать к причалу № 9. На вахте на акватории НМТП находился лоцман 1 класса Давидчук О.А., который во взаимодействии с начальником смены ИГПН порта без промедления установил связь с капитаном судна и дал ему все необходимые рекомендации по выходу из сложившейся аварийной ситуации. Когда стало ясно, что принимаемые капитаном судна меры не дают нужного эффекта, лоцман Давидчук О.А. в условиях жесткого лимита времени в сложных погодных условиях высадился на судно и предупредил дальнейшее развитие аварийной ситуации: до навала на причал оставалось около ста метров.

Считаю, что умелые, решительные и своевременные действия портового лоцмана Давидчука О.А. помогли избежать аварийной ситуации на акватории Николаевского морского торгового порта. Прошу Вас поощрить Олега Андреевича приказом по предприятию.

С уважением,

Капитан порта                                       П.С. Рябчиков

***

ЗображенняЖурналист Надежда БОНДАРЧУК рассказала об этом случае в очерке «Лоцман и море», который приводится с сокращениями:

«ЛОЦМАН І МОРЕ», газета „Рідне Прибужжя” от 07.09.2006г.

… Ця історія закінчилась благополучно, без будь-яких наслідків для сирійського теплохода з його екіпажем та для морпорту. Вона не дійшла до аварії.

Однак щасливий кінець стався завдяки людині, яка волею долі опинилася в епіцен¬трі подій і відвела ту аварію. Про це наша розповідь, у хронології подій, що сталися в Миколаївському морському порту.

11 серпня 2006 ро¬ку. П'ятниця. 15.50.

Сирійський теплохід "Hasan-S" увійшов на акваторію Миколаївського морського торговельного порту. П'ятий причал, біля якого суд¬но мало завантажитися, був зайнятий. І "Hasan-S" поставили на якір на західному рейді.

Зображення

17.30. Насунулись важкі хмари, а штормовий вітер посилюючись погнав хвилі. Пішов дощ. Сирійське судно здіймалося на хвилях, а раптом його зірвало з якоря і понесло на причал № 9.

На вахті того дня був лоцман Олег Давидчук. Він по рації зв'язався з капітаном судна, дав йому рекомендації по виходу з аварійної си¬туації. Даремно, вітер нев¬благанно продовжував нести судно.

Наразі лоцману стало ясно: терміново потрібна допомога судновій команді. Олег миттєво викликає "Гард" - швидкісний лоцманський ка¬тер і пробивається до теплоходу. Дорогою підтримує зв’язок з капітаном. Англійські слова команди тонуть у шаленому вирії. Але судно невпинно продовжує свій рух на при¬чал № 9. Відлік часу пішов на хви¬лини. До навалу залишалася сотня метрів.

На акваторії билися з вітром і хвилями "Гард" і "Hasan-S". А лоцману з катера по штормтрапу потрібно негайно піднятися на судно. Його борт здіймався - з триповерховий будинок. Прийняти лоцмана ніяк не вдавалося. "Гард" маневрував відчай¬душно борсаючись у високих хвилях, натужно ревів двигун. Вибрати ж місце, з якого, лоцман міг би потрапити на отой небезпечний при такій погоді штормтрап, бу¬ло дуже важко. Перша спроба - і невда¬ча. Розбурхані хвилі не пускали. Саме час було просити на допомогу святого Миколая - заступ¬ника моряків! Тільки де він?!

Друга спроба! Нарешті лоцман - на штормтрапі. Ві¬тер тіпає мокрим до нитки одягом. У роті - гіркий присмак соленої морської води. Моментами, за водяним шквалом, нічого не видно... У лічені секунди Олег долає 10-метровий штормтрап - і мит¬тю у рубку! Після його вчасно відданої команди теплохід "Hasan-S" тяжко і хрипко зітхнув двигунами, натужився - і повільно пішов "ліво на борт", залишаючи за кормою причал № 9.

Чи хтось це помітив? Навряд. Боротьба за кожну п'ядь, щоб відвести судно від загибелі, для стороннього спостерігача лишилася не¬помітною. Для лоцмана ж, кожний санти¬метр, виборений у стихії, - як життя. Був момент, коли вона перемага¬ла, судно не слухалось, його знову зно¬сило. Виснажений, втомлений, лоцман зна¬ходив сили знову бороти¬ся, і так - виборювати сантиметр за сантиметром. Ліво на борт, ліво, ліво...

... Несподівано в порту стало прояс¬нюватися. Хвилі поволі заспокоюва¬лись, і над ними, на заході, визирнуло сонце. Вітер послаб так, ніби нічого і не було. І тільки тепло¬хід "Hasan-S" погойдувався на уже мирній воді і нагадував: аварія могла статися, але не сталася, її відвернув портовий лоцман державного підприємства Олег ДАВИДЧУК, - по професії провідник суден, добре обізнаний з на¬вігаційними умовами морського порту. Непросто збагнути життєву філософію людини, яка, обрала цей важкий, ризикований і водночас романтичний труд.

У принципі, як на мене, сама собі людина цієї професії належить мало. Якщо ви ніколи не підіймалися на судно, та ще у негоду, його хистким, 10-15 метровим шторм¬трапом, ні разу не відчули на собі вели¬чезного тягаря відповідальності за судно з екіпажем та вантажем, що коштує не один мільйон доларів, який "ведете" у порт або з порту, - вам цього не зрозу¬міти. Ось вам просте завдання - поста¬вити судно близько 200 метрів до портового причалу.

-  Однаковим це завдання не буває, - ділиться своїм досвідом Олег ДАВИДЧУК.

- То ві¬тер дме не з того боку, як би тобі хоті¬лося. То буксир не тієї потужності. Або ж капітан корабля знервований. А ти за будь-яких обставин, настроїв і погоди мусиш поставити величезне судно грамотно, чисто. Без суєти.

Все на землі суєта су¬єт, пам'ятаєте у Марка Твена? Крім лоцманської справи. Якщо людина на своє¬му місці - робота їй не в тягар. Якщо ж вона метушиться, нервує - каторга.

***

15/08/2006